Молекулярна маса полімеру може бути виражена як середньочислова молекулярна маса, середньомасова молекулярна маса та полідисперсність. Одними з найпоширеніших методів визначення цих параметрів є вимірювання колігативних властивостей, методи світлорозсіювання, віскозиметрія та ексклюзійна хроматографія.
Середню молекулярну масу зразка полімеру можна визначити за допомогою різних методів, таких як гельпроникна хроматографія, вимірювання світлорозсіювання та вимірювання в'язкості, і тип середнього значення, яке виходить, залежить від техніки.
Зручним аналітичним методом для визначення молекулярної маси зразка є GPC/SEC. Однак існує безліч систем GPC/SEC з різними доступними конфігураціями детекторів (наприклад, OMNISEC!), і ці різні комбінації детекторів надають ряд розрахункових даних.
Молекулярна маса полімеру становить сума атомних мас окремих атомів, що входять до складу молекули. Він вказує на середню довжину полімерних ланцюгів основної смоли. Не всі полімерні молекули певного сорту мають однакову молекулярну масу.
Полімерний ланцюг складається з багатьох -(–CH2–CHCH3–)– груп, ковалентно з’єднаних кінець до кінця. Ця структура називається повторюваною одиницею полімерної молекули. Етимологічно полімер походить від грецького «poly», що означає багато, і «meros», що означає частина — багато частин.
Молекулярна маса полімеру може бути виражена як середньочислова молекулярна маса, середньомасова молекулярна маса та полідисперсність. Ось деякі з найпоширеніших методів визначення цих параметрів вимірювання колігативних властивостей, методи розсіювання світла, віскозиметрія та ексклюзійна хроматографія.