FEE FI FO FUM, Я НЯХУ КРОВІ АНГЛІЙЦЯ. ЖИВИЙ АБО МЕРТВИЙ, КІСТКИ ЙОГО ПЕРЕМОЛЮ, НА ХЛІБ СВІЙ! І не зволікаючи, Джек взяв сокиру і почав розмахувати…
Плата, фау, фум, Я відчуваю запах крові англійця, Будь живий або мертвий, Я перемелю його кістки, щоб зробити свій хліб.
Це безглуздий вислів, розроблений автором староанглійської казки «Джек і бобове стебло». Зазвичай це виражається як fee-fi-fo-fum і це так немає значення чи доречності окрім того факту, що це виходить акуратний куплет, покликаний вселити жах у серце слухача.
Рима «Fee-fi-fo-fum» найвідоміша за оригінальною публікацією в «Джеку, вбивці велетнів». Це Корнішська казка, яка розповідає про юнак, який вбиває численних велетнів під час правління короля Артура. Гіганти, загальний символ і персонаж корнуоллських оповідань, були гідні перемоги.
Огр почав нюхати й кричати: «Фі-фі-фо-фум, я відчуваю запах крові англійця». Будь він живий чи мертвий, я перемелю його кістки, щоб зробити свій хліб». «Буди!» — сказала дружина огра.
Fee Fi Fo Fum, я відчуваю запах крові англійця. Будь він живий чи мертвий, я його кості перемелю, щоб заробити свій хліб!