Феноменологія – це філософія досвіду. Для феноменології основним джерелом усіх смислів і цінностей є живий досвід людей. Усі філософські системи, наукові теорії чи естетичні судження мають статус абстракцій від припливів і відпливів живого світу.
феноменологія, філософський рух, що виник у 20-му столітті, основною метою якого є безпосереднє дослідження та опис явищ як свідомо пережитих, без теорій про їх причинне пояснення та якомога вільніших від недосліджених упереджень та припущень.
Феноменологію зазвичай описують як вивчення явищ, як вони проявляються в нашому досвіді, того, як ми сприймаємо і розуміємо явища, і значення, яке явища мають у нашому суб’єктивному досвіді [11]. Простіше кажучи, феноменологія — це вивчення життєвого досвіду індивіда про світ [12].
Загальною метою феноменологічного дослідження є глибоко зрозуміти й описати конкретне явище й досягти суті пережитого учасниками явища. реальність у феноменології базується на подвійності ідеально-матеріального; кожен досвід має матеріальну та ідеальну складову» (с. 496).
Феноменологія – це філософська течія, яка досліджує природу свідомості та її зв'язок з об'єктами. Ключові поняття феноменології включають свідомість, навмисність, сприйняття, значення та знання [3].
Феноменологія є дослідження структур свідомості як переживання з точки зору першої особи. Центральною структурою досвіду є його інтенціональність, його спрямованість на щось, оскільки це досвід щодо або щодо якогось об’єкта.