Порядкові числівники — це ➔прикметники, що вказують на місце предмета чи особи в упорядкованому ряді. Перші десять порядкових чисел мають власну форму, яка походить від латини: перший, другий, третій, четвертий, п’ятий, шостий, сьомий, восьмий, дев’ятий, десятий.
Числівники вказують на точну числову кількість і розрізняються на кардинали (один, два, три і т. д.), порядкові (перший, другий, третій і т. д.), мультиплікативні (подвійні, потрійні тощо), розподільні (по два, по три тощо) і збірні (десять, десяток тощо).
Для підрахунку використовуємо натуральні числа: 1, 2, 3, 34, 99, 1296 і т. д…. Для порядку використовуємо порядкові натуральні числа: перший, другий, третій, дев'ятнадцятий, семисотий тощо… Порядкові числівники записуються по-різному: СЛОВАМИ: перший, другий, третій, десятий…
Перший, третій, п'ятий, вісімнадцятий тощо вони називаються прикметниками або порядковими числівниками: вони вказують, який порядок займають у числівному ряду предмети, тварини та люди, про яких вони говорять. Приклад: 15 серпня в місті мало людей: хто іноземці, хто громадяни…
Коли вони супроводжують іменники, вони функціонують як прикметники (числівники), а коли іменник, до якого вони відносяться, відсутній, вони виступають як займенники (числівники).
В арифметиці, число, що вказує на місце, яке суб'єкт займає в правонаступництві, так званий порядковий номер (перший, другий і т. д., або 1-й, 2-й і т. д., або І, ІІ і т. д.). Теорія порядкових чисел Математична теорія Г.