Балакун або шарлатан. Тб н, посилається на чол. 2.
1. присл. який багато говорить. балакучий, балакучий, балакучий, балакучий, parolero, балакучий, балакучий, шарлатан, garrulo.
рівняння Хлопчик, маленький хлопчик.
присл. кол. балакун (‖ який багато говорить). балакучий, балакучий, балакучий, балакучий, балакучий, балакучий, шарлатан, гарруло, балакучий.
Привабливий, елегантний чоловік.
Хто завойовує або намагається переконати інших своєю манерою розмовиВін дуже спритний і легкий у розмові.