(IH-myoo-noh-HIS-toh-KEH-mih-stree) Лабораторний метод, який використовує антитіла для перевірки певних антигенів (маркерів) у зразку тканини. Антитіла зазвичай пов’язані з ферментом або флуоресцентним барвником.
Позитивний тест означає це маркер або рецептор виявляється на клітині під час біопсії або вказує на певну зміну білка пухлини. Позитивний результат свідчить про те, що людина могла успадкувати генетичне захворювання.
IHC при інших видах раку: Лімфоми, рак шлунка, простати та легенів. Використання ІГХ виходить за рамки раку молочної залози. Він важливий для виявлення та діагностики інших видів раку, включаючи лімфоми, рак шлунка, простати та легенів.
Як описано вище, IHC використовується для виявлення та аналізу експресії білка в зразках тканин з перевагою збереження складу, клітинних характеристик і структури зразка нативної тканини.
Наприклад, за допомогою специфічних онкомаркерів, лікарі використовують IHC для діагностики доброякісної чи злоякісної пухлини, для визначення її стадії та ступеня, а також для визначення типу клітин і походження метастазів, щоб знайти місце первинної пухлини.
Імуногістохімія (IHC) використовує антитіла для виявлення антигенів у зразку тканини. Це один з лабораторних методів, який патологоанатом може використовувати для перевірки ознак захворювання після біопсії. IHC зазвичай використовується для діагностики раку, прогнозування відповіді на лікування та визначення ймовірних результатів (прогноз) захворювання.