Контекстуалізм в архітектурі відноситься до візуальне співвідношення будівлі з оточенням. Таким чином, архітектура розуміється як переплетена одиниця в міській тканині. Взаємозв’язок цих одиниць залучає до діалогу про культуру, час та історію місця.
Архітектурна концепція – це не що інше, як індивідуальний підхід кожного архітектора до можливого просторового рішення. Концепція дизайну – це ідея, яка керує процесом проектування та служить для забезпечення однієї або кількох якостей проекту: зображення, функціональність, економічність, повідомлення тощо.
Контекстна архітектура відноситься до архітектура, яка відображає форми, деталі та регіональні якості ландшафту, що оточує будівлю . Це означає покладатися на це середовище, щоб створити будинок, який вписується в його оточення, а не будувати щось, що контрастує та виглядає недоречно.
В архітектурі концепція та контекст нероздільні. Також часто вони конфліктують. Концепція може заперечувати або ігнорувати обставини навколо неї, а контекст може затьмарити або розмити точність архітектурної ідеї.
Контекстна архітектура, також відома як контекстуалізм, — це філософський підхід у теорії архітектури, який стосується проектування конструкції відповідно до буквальних і абстрактних характеристик середовища, в якому вона побудована .
Контекстуалізм в архітектурі відноситься до візуальний зв'язок будівлі з її оточенням. Таким чином, архітектура розуміється як переплетена одиниця в міській тканині. Взаємозв’язок цих одиниць залучає до діалогу про культуру, час та історію місця.