Пероксисоми містяться у всіх еукаріотичних клітинах. Вони містять окисні ферменти, такі як каталаза та уратоксидаза, у таких високих концентраціях, що в деяких клітинах пероксисоми виділяються на електронних мікрофотографіях через наявність кристалоїдного ядра (рис. 12-31).
Пероксисома (IPA: [pɛɜˈɹɒksɪˌsoʊm]) — це пов’язана з мембраною органела, тип мікротіла, що знаходиться в цитоплазмі практично всі еукаріотичні клітини.
Пероксисома – це єдина мембранна органела, присутня в практично всі еукаріотичні клітини. Хоча ферментативний склад і метаболічна функція пероксисом можуть відрізнятися від клітини до клітини, тканини до тканини та організму до організму, існує кілька загальних тем для пероксисомного метаболізму в клітинах ссавців.
Хоча клітини дріжджів і людини, позбавлені пероксисом, можуть підтримуватися, правильна функція пероксисом є вирішальною для клітинного гомеостазу та життєздатності та розвитку організму. Найкраще це проілюстровано появою у людей спадкових пероксисомних розладів, які часто закінчуються летально.
Вони детоксикують його за допомогою ферменту під назвою каталаза, який присутній у пероксисомі. Пероксисоми є в основному міститься в печінці та нирках тому що багато речей, що перетравлюються, детоксикуються через живі та нирки.
Порушення пероксисомного біогенезу – це підгрупа захворювань, де: (1) пероксисоми або відсутні, що призводить до важкі неврологічні фенотипи (як це спостерігається при неонатальній адренолейкодистрофії, де виникають судоми, гіпотонія та втрата зору та слуху) і коротка тривалість життя; або (2) гени, що кодують один…
Під час росту бруньок, всі пероксисоми в материнській клітині зрештою транспортуються до дочірньої клітини. Концентрація всіх пероксисом у дочірній клітині, хоча й спостерігається у значній частині клітин inp1Δ, не спостерігалася в клітинах дикого типу [37••].