Цитрат швидко метаболізувався в клітинах дикого типу
але активно накопичувався як у мутантах аконітази, так і в клітинах, отруєних фтороцитратом.
Сальмонела, але не Escherichia coli, була приваблена цитратомрізниця, яка зрозуміла з огляду на нездатність E. coli транспортувати трикарбонові кислоти. Реакція Salmonella на цитрат і два раніше описані атрактанти, аспартат і малат, була взаємно неконкурентною.
Негативний
Вуглець, азот, кисень і водень зустрічаються в різноманітних хімічних сполуках у різних середовищах, забезпечуючи Salmonella компонентами для білки, ліпіди, вуглеводи та нуклеїнові кислоти метаболізм.
Сальмонела виробляє обидва ендотоксини та екзотоксини. Ендотоксин, ліпідна частина (ліпід А) ліпополісахариду зовнішньої мембрани (LPS) Salmonella, викликає різноманітність біологічних реакцій як in vivo, так і in vitro [24]. Екзотоксини можна розділити на два типи: цитотоксини та ентеротоксини.
Добре відомо, що кишкова паличка дикого типу не може використовувати цитрат як джерело вуглецю, аеробно, оскільки їй не вистачає транспортера цитрату, але може використовувати цитрат в анаеробних умовах через експресію цитратного/сукцинатного антипортера CitT (5,–9).